Слов'я́нські мо́ви — мови слов'ян; становлять групу індоєвропейської сім'ї мов.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
слов'янський — прикметник … Орфографічний словник української мови
слов'янський — [словйа/н с кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
балто-слов'янський — а, е: •• Ба/лто слов я/нська мо/вна спі/льність гіпотетична єдність у далекому минулому слов янських і балтійських груп мов … Український тлумачний словник
слов'янство — а, с., збірн. Те саме, що слов яни. || Слов янське походження, слов янський характер кого , чого небудь … Український тлумачний словник
неслов'янський — а, е. Який не є слов янським; не відноситься до слов ян; не такий, як у слов ян … Український тлумачний словник
спільнослов'янський — а, е. Спільний для всіх слов янських племен у минулому; який мав значення для всіх слов янських племен, поширювався на всі слов янські племена … Український тлумачний словник
старослов'янський — а, е. Стос. до літературно писемної культури слов ян епохи 9 11 ст., пов язаний з нею. •• Старослов я/нська мо/ва давньоцерковнослов янська мова, найдавніша літературна мова слов ян; належить до південно слов янських мов індоєвропейської сім ї … Український тлумачний словник
всеслов'янський — (усеслов я/нський), а, е. Який охоплює всі слов янські народи; належить їм, має значення для всього слов янства … Український тлумачний словник
загальнослов'янський — а, е. Який охоплює усіх слов ян; прийнятий у слов ян … Український тлумачний словник
церковнослов'янський — а, е. Який належить до релігійної писемності східних і південних слов ян. •• Церковнослов я/нська мо/ва пізня старослов янська мова (11 17 ст.), мова релігійної літератури у східних та південних слов ян … Український тлумачний словник
